Криве під Козовою старше на 183 роки: тивун Мартин, 1443 рік

Запис, як його надруковано

*754. Odrowansch ·/. Marcus. Iohannes Vyssoczsky Burgrab. castri Leopol. cum procuratorio mfi. dom. Petri Odrowansch de Sprowa Plti. et Captei. Leopol. actoris astitit primum terminum contra nobil. Marcum de Koszowa vathaman mfi. dom. Iohannis Cptei. Trebowl. pro repercussione pigneris alias czasza koszowska Regalem et stacionem non dedit, prout ipsum Ministerialis citavit. *755. Odrowansch ·/. Martinus. Iohannes Vyssoczsky Burgrab. castri Leopol. ex parte mfi. dom. Petri Odrowansch Plti. et Cptei. Leopol. actoris astitit primum terminum contra Martinum de Krzywe reum Thywn mfi. dom. Iohannis Cptei. Trebowl., quia repercussit pignoracionem Regalem et stacionem non dedit.

Українською

№ 754. Іван Висоцький, бургграф Львівського замку, з дорученням вельможного пана Петра Одровонжа зі Спрови, воєводи й старости львівського, позивача, став на перший строк проти Марка з Козови, отамана вельможного пана Івана, старости теребовлянського, за відбиття застави, тобто «чаші козівської», королівської, і [за те, що] не дав постою, як його викликав возний. № 755. Іван Висоцький, бургграф Львівського замку, від імені вельможного пана Петра Одровонжа, воєводи й старости львівського, позивача, став на перший строк проти Мартина з Кривого, відповідача, тивуна вельможного пана Івана, старости теребовлянського, бо [той] відбив королівську заставу й не дав постою.

Дата з переказу

Про Криве під Козовою Вікіпедія пише, що «перша згадка датується 1626 роком», і переказує, ніби того року татари спалили давнє село Хомене, яке стояло під лісом. Джерела не названо. Про сусіднє Кальне там сказано, що його вперше згадано 1473 року.

Насправді Криве з'являється в документах на два століття раніше. І не саме, а разом із Козовою.

Травень 1443 року: тивун і отаман

У травні 1443 року в львівському гродському суді бургграф Іван Висоцький виступив від імені руського воєводи Петра Одровонжа одразу проти двох сільських урядників. Перший — «Марко з Козови, отаман вельможного пана Івана, старости теребовлянського». Другий — «Мартин з Кривого, тивун» того самого пана.

Обидва відбили королівську заставу й не дали постою королівським людям. У справі Марка писар ще й назвав по-руськи данину, через яку все почалося: «чаша козівська». Тивун — це управитель панського господарства. Отже, уже 1443 року Криве мало власного урядника й належало Івану Бучацькому, старості теребовлянському, одному з наймогутніших панів краю.

1448 рік: Артим з Кривого й отаман із Кального

Через п'ять років, 14 серпня 1448 року, уповноважений воєводи знову скаржився на людей того самого пана. Цього разу «Артим з Кривого і другий, отаман з Кального, [люди] пана Івана з Литвинова» не дали постою в призначений день, і знову через «козівську чашу». Суд визнав їх непокірними й присудив три гривні судової кари та чотирнадцять гривень королівської.

Цей запис дає й сусідньому Кальному дату на чверть століття ранішу, ніж у Вікіпедії: 1448 рік замість 1473-го.

Як ми знаємо, що це наше Криве

Сіл з назвою Криве в Галичині кілька. Але запис 1448 року в'яже наше Криве з Козовою й Кальним одним боргом: усі три села разом відповідають за ту саму «козівську чашу» й належать тому самому панові. Іван Бучацький писався «з Литвинова», а Литвинів лежить неподалік, у сусідній Підгаєцькій громаді.

Сьогодні Козова, Криве й Кальне — сусіди в одній Козівській громаді.

Отамани, тивуни і переказ про Хомене

Цікаво й те, хто представляв ці села в суді: отаман у Козові, отаман у Кальному, тивун у Кривому. Отаманами звали сільських старшин, зокрема в селах на волоському праві, які заселяли пастухи-переселенці з Карпат. Але отаман міг стояти й на чолі звичайного руського села, тож прямо про волоське право ці записи не кажуть.

А переказ про Хомене документи XV століття не підтверджують і не спростовують: вони просто знають село вже під його теперішньою назвою. Можливо, назва Хомене збереглася в назві поля чи урочища. Ті, хто її пам'ятає, можуть знати більше за документи.

Джерела

• Akta grodzkie i ziemskie, т. XIV (Львів, 1888), с. 96, № *754–755 (львівський гродський суд, травень 1443).
• Там само, с. 271, № 2112 (14.08.1448).

© 2026 Вадим Ратинський. Усі права захищено. Дослідження, текст і переклади на цій сторінці можна копіювати чи передруковувати лише з дозволу автора. Щоб отримати дозвіл, напишіть на hello@ukrainianhomecoming.com.