Острів був містечком уже 1521 року — за 19 років до заснування Тернополя

Запис, як його надруковано

Propter servitia Stanislai Spinek de Banthkow, capitanei Leloviensis et Buscensis, in oppido eius haereditario Ostrow terrae Haliciensis et districtus Trebowliensis, duo fora annualia pro Ioannis Baptistae (24 iun.) et Martini (11 nov.) festis et septimanale feriis quintis singulis instituuntur.

Українською

За службу Станіслава Спінека з Бонткова, старости лелівського й буського, у його дідичному містечку Острові Галицької землі й Теребовлянського повіту встановлюються два річні ярмарки — на свято Івана Хрестителя (24 червня) і на святого Мартина (11 листопада) — і щотижневий торг щочетверга.

Містечко, старше за місто

Сьогодні Острів — село над Серетом, за кілька кілометрів від Тернополя. Але коли Тернопіль 1540 року тільки закладали на «пустому місці, званому Сопільче», Острів уже мав те, чого Тернопіль ще не мав: королівський привілей на ярмарки й щотижневий торг. Тобто був містечком.

Довідники цього не знають. Вікіпедія й обласна енциклопедія пишуть, що Острів уперше згадано 1431 року, а містечком він став 1581-го, за Миколая Баворовського. Першої згадки ми не оскаржуємо. Але містечком Острів названо вже в листопаді 1521 року, на шістдесят років раніше.

Книги королівської канцелярії

Кожну грамоту, яку видавав польський король, — привілей, дозвіл, пожалування — канцелярія переписувала в книги. Їх називають Коронною метрикою. Ці книги дійшли до нас і зберігаються у Варшаві, але для дослідника це сотні грубих томів рукописної латини.

На початку XX століття історик Теодор Вежбовський узявся зробити їх доступними: для кожної грамоти він друкував короткий латинський виклад, регест, — хто, кому, що дав, де і коли, — з номером книги й аркуша, де лежить повний текст. Четверта частина його видання охоплює правління Сигізмунда Старого, 1507–1548 роки. Саме там, серед документів 1521 року, і стоїть наш запис.

Сейм у Пйотркові, 11 листопада 1521 року

Восени 1521 року король перебував на сеймі в Пйотркові. На свято святого Мартина, 11 листопада, канцелярія вписала привілей «за службу Станіслава Спінека з Бонткова, старости лелівського й буського». У його дідичному містечку Острові, Галицької землі й Теребовлянського повіту, король установлював два ярмарки на рік — на Івана Хрестителя, 24 червня, і на святого Мартина, 11 листопада, — і торг щочетверга.

Лелів і Буськ, де Спінек був старостою, — королівські староства, далекі від Серету. Острів був його власним, «дідичним» маєтком. Як рід Спінеків здобув його і як довго тримав, запис не каже, а довідники про цього власника не згадують зовсім.

Що означав ярмарок

Ярмарок і щотижневий торг — це те, що відрізняло містечко від села. Ярмаркове право давав лише король, і для власника воно мало реальну ціну: на ярмарок з'їжджалися купці й селяни з околиць, з торгівлі брали мито, в містечку осідали ремісники й корчмарі. Недарма в записі Острів названо не «villa», селом, а «oppidum», містечком.

Ярмарок на Івана Хрестителя припадав на саме Купала, а на святого Мартина — на пізню осінь, після збору врожаю. Тож двічі на рік, улітку й восени, Острів ставав місцем, куди збиралася вся округа.

Як ми знаємо, що це наш Острів

Острови в старій Польщі були десятками, тож одна назва нічого не доводить. Але писар назвав повіт: Теребовлянський, до якого тоді належали землі довкола майбутнього Тернополя.

У податковому реєстрі Теребовлянського повіту 1564 року Острів лише один: десять селянських господарств і двоє ремісників, записаний одразу після Березовиці. А «Географічний словник Королівства Польського» ставить Острів на Сереті, за 4 км на південь від Тернополя, між Великою Березовицею, Петриковом, Мишковичами й Великою Лукою. Іншого Острова в цьому повіті немає.

Чого ми досі не знаємо

Чи лишався Острів містечком без перерви від 1521 до 1581 року, чи привілей Баворовського 1581 року відновлював занепалий торг, поки сказати не можна. Ремісники в реєстрі 1564 року свідчать, що якесь міське життя там тривало.

Відкритим лишається й питання, хто такий Станіслав Спінек і як Острів перейшов від нього до Баворовських. Відповідь, імовірно, лежить у галицьких судових книгах і люстраціях XVI століття — туди й веде наступний пошук.

Джерела

• Matricularum Regni Poloniae summaria, ч. IV, т. 1 (1507–1548), вид. Т. Вежбовський (Варшава, 1910), с. 225, № 3940 (11.11.1521; Коронна метрика, кн. 37, арк. 278).
• A. Jabłonowski, Źródła dziejowe, т. XVIII, ч. 1 (Варшава, 1902), с. 100: реєстр Теребовлянського повіту 1564 року.
• Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, т. VII (Варшава, 1886), с. 707–708, гасло «Ostrów».

© 2026 Вадим Ратинський. Усі права захищено. Дослідження, текст і переклади на цій сторінці можна копіювати чи передруковувати лише з дозволу автора. Щоб отримати дозвіл, напишіть на hello@ukrainianhomecoming.com.