Наші архівні відкриття
Острів був містечком уже 1521 року — за 19 років до заснування Тернополя
Острів · Великоберезовицька громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Село на Сереті за 7 км від центру Тернополя, Великоберезовицька громада
Довідники пишуть, що Острів під Тернополем став містечком 1581 року, за Миколая Баворовського. А книга королівської канцелярії вже 1521 року називає його містечком — із двома ярмарками на рік і торгом щочетверга.
Дослідження і текст: Вадим Ратинський
- У записі
- 11 листопада 1521
- Зазвичай пишуть
- містечко з 1581
- Різниця
- на 60 років раніше

Запис, як його надруковано
Propter servitia Stanislai Spinek de Banthkow, capitanei Leloviensis et Buscensis, in oppido eius haereditario Ostrow terrae Haliciensis et districtus Trebowliensis, duo fora annualia pro Ioannis Baptistae (24 iun.) et Martini (11 nov.) festis et septimanale feriis quintis singulis instituuntur.
Українською
За службу Станіслава Спінека з Бонткова, старости лелівського й буського, у його дідичному містечку Острові Галицької землі й Теребовлянського повіту встановлюються два річні ярмарки — на свято Івана Хрестителя (24 червня) і на святого Мартина (11 листопада) — і щотижневий торг щочетверга.
Містечко, старше за місто
Сьогодні Острів — село над Серетом, за кілька кілометрів від Тернополя. Але коли Тернопіль 1540 року тільки закладали на «пустому місці, званому Сопільче», Острів уже мав те, чого Тернопіль ще не мав: королівський привілей на ярмарки й щотижневий торг. Тобто був містечком.
Довідники цього не знають. Вікіпедія й обласна енциклопедія пишуть, що Острів уперше згадано 1431 року, а містечком він став 1581-го, за Миколая Баворовського. Першої згадки ми не оскаржуємо. Але містечком Острів названо вже в листопаді 1521 року, на шістдесят років раніше.
Книги королівської канцелярії
Кожну грамоту, яку видавав польський король, — привілей, дозвіл, пожалування — канцелярія переписувала в книги. Їх називають Коронною метрикою. Ці книги дійшли до нас і зберігаються у Варшаві, але для дослідника це сотні грубих томів рукописної латини.
На початку XX століття історик Теодор Вежбовський узявся зробити їх доступними: для кожної грамоти він друкував короткий латинський виклад, регест, — хто, кому, що дав, де і коли, — з номером книги й аркуша, де лежить повний текст. Четверта частина його видання охоплює правління Сигізмунда Старого, 1507–1548 роки. Саме там, серед документів 1521 року, і стоїть наш запис.
Сейм у Пйотркові, 11 листопада 1521 року
Восени 1521 року король перебував на сеймі в Пйотркові. На свято святого Мартина, 11 листопада, канцелярія вписала привілей «за службу Станіслава Спінека з Бонткова, старости лелівського й буського». У його дідичному містечку Острові, Галицької землі й Теребовлянського повіту, король установлював два ярмарки на рік — на Івана Хрестителя, 24 червня, і на святого Мартина, 11 листопада, — і торг щочетверга.
Лелів і Буськ, де Спінек був старостою, — королівські староства, далекі від Серету. Острів був його власним, «дідичним» маєтком. Як рід Спінеків здобув його і як довго тримав, запис не каже, а довідники про цього власника не згадують зовсім.
Що означав ярмарок
Ярмарок і щотижневий торг — це те, що відрізняло містечко від села. Ярмаркове право давав лише король, і для власника воно мало реальну ціну: на ярмарок з'їжджалися купці й селяни з околиць, з торгівлі брали мито, в містечку осідали ремісники й корчмарі. Недарма в записі Острів названо не «villa», селом, а «oppidum», містечком.
Ярмарок на Івана Хрестителя припадав на саме Купала, а на святого Мартина — на пізню осінь, після збору врожаю. Тож двічі на рік, улітку й восени, Острів ставав місцем, куди збиралася вся округа.
Як ми знаємо, що це наш Острів
Острови в старій Польщі були десятками, тож одна назва нічого не доводить. Але писар назвав повіт: Теребовлянський, до якого тоді належали землі довкола майбутнього Тернополя.
У податковому реєстрі Теребовлянського повіту 1564 року Острів лише один: десять селянських господарств і двоє ремісників, записаний одразу після Березовиці. А «Географічний словник Королівства Польського» ставить Острів на Сереті, за 4 км на південь від Тернополя, між Великою Березовицею, Петриковом, Мишковичами й Великою Лукою. Іншого Острова в цьому повіті немає.
Чого ми досі не знаємо
Чи лишався Острів містечком без перерви від 1521 до 1581 року, чи привілей Баворовського 1581 року відновлював занепалий торг, поки сказати не можна. Ремісники в реєстрі 1564 року свідчать, що якесь міське життя там тривало.
Відкритим лишається й питання, хто такий Станіслав Спінек і як Острів перейшов від нього до Баворовських. Відповідь, імовірно, лежить у галицьких судових книгах і люстраціях XVI століття — туди й веде наступний пошук.
Джерела
- Matricularum Regni Poloniae summaria, ч. IV, т. 1 (1507–1548), вид. Т. Вежбовський (Варшава, 1910), с. 225, № 3940 (11.11.1521; Коронна метрика, кн. 37, арк. 278).
- A. Jabłonowski, Źródła dziejowe, т. XVIII, ч. 1 (Варшава, 1902), с. 100: реєстр Теребовлянського повіту 1564 року.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, т. VII (Варшава, 1886), с. 707–708, гасло «Ostrów».
© 2026 Вадим Ратинський. Усі права захищено. Дослідження, текст і переклади на цій сторінці можна копіювати чи передруковувати лише з дозволу автора. Щоб отримати дозвіл, напишіть на hello@ukrainianhomecoming.com.
Ваша родина з Острова?
Ці записи розповідають про панів і землю. Ваших предків значно ймовірніше знайти в метричних книгах парафій XVIII–XX століть, і для більшості сіл цього краю частина таких книг збереглася — в архівах України та Польщі. Перевірка записів за $190 скаже, що існує саме для вашого села, перш ніж ви заплатите за щось більше.
Наші архівні відкриття
15 січня 1498
Ряшів
невідомий розділ історії міста
8 березня 1504
Великий Ходачків
на 254 роки раніше за 1758
травень 1443
Криве
на 183 роки раніше
1733
Самолусківці
друге заселення села
5 лютого 1450
Звєнчиця
на 222 роки раніше
8 липня 1437
Гнатковичі й Дрогоїв
на 92 роки раніше
28 вересня 1436
Побітно
на 153 роки раніше, ніж у Вікіпедії; науці відома локація 1380 року
13 червня 1463
Торки
на 126 років раніше
5 травня 1438
Чемєжовичі
перша дата з документа
23 листопада 1444
Папортно
перша дата з документа
8 жовтня 1436
Пралківці
на 38 років раніше
1 грудня 1446
Ясьонка
перша дата, якої нема у Вікіпедії; науці відомий 1416 рік
19 червня 1486
Войткова
на 186 років раніше
28 жовтня 1437
Трійця
на 326 років раніше
1 березня 1502
Середня
перша дата з документа
15 листопада 1424
Свільча
перша дата з документа
6 червня 1477 (містечко — 1480)
Старий Нижбірок
на 77 років раніше
1469 (не пізніше)
Золотники
місто на 16 років раніше
23 січня 1548
Сорока
на 111 років раніше
1469 (не пізніше)
Білявинці
на 181 рік раніше
12 жовтня 1519
Городниця
на 265 років раніше
9 грудня 1448
Шибалин
на 27 років раніше
22 травня 1497
Бурканів
на 67 років раніше
16 липня 1449
Хоростків
на 115 років раніше за 1564
30 січня 1441
Петриків
на 17 років раніше
Почніть із запиту. Це нічого не коштує.
Ви пишете нам прізвище і те, що знаєте. Ми чесно відповідаємо: що можна знайти, чого не можна і скільки це коштуватиме саме у вашому випадку. Без оплати й зобов'язань.