Старий Нижбірок був містечком уже 1480 року, а довідники починають його історію з 1554-го

Запис, як його надруковано

Nobil. Nicolaus Kyerdey heres de Orynyn emit apud famos. Benessium Helbasz civem Leopol. bellam panni kyerthvchow viginti quinque stamina in se continentem, quodlibet stamen panni per tres flor. cum medio Vngar., quam summam ad f. Ascensionis Domi. prox. bovibus, quemlibet bovem pensando per unam marc. minus tribus grossis valentibus alias varvnkovych iuxta taxam inter mercatores habitam, reponere est obligatus sub intromissione in opidum Antiquum Niczborg et in piscinam ac molendinum sub eodem opido erectis.

Українською

Шляхетний Микола Кердей, дідич Ориніна, купив у славетного Бенеша Гельбаша, львівського міщанина, тюк сукна «кертухів» на двадцять п'ять штук, кожну штуку по три з половиною угорські флорини. Цю суму він зобов'язаний повернути до найближчого Вознесіння волами, рахуючи кожного вола по марці без трьох грошів, за ціною, прийнятою між купцями, під загрозою введення [кредитора] у містечко Старий Нижбірок, а також у став і млин, збудовані під цим містечком.

Дві дати й переказ про бір

Над річкою Тайною, за кілька кілометрів від Копичинців, стоять два села з однією назвою: Старий Нижбірок і Нижбірок, який до 1966 року звався Новим. Вікіпедія починає писану історію Старого Нижбірка з 1554 року, а Нижбірка — з 1564-го. Про давніші часи є лише переказ: ніби люди колись переселилися сюди з «нижнього бору».

Документи знають Нижбірок щонайменше на три чверті століття раніше. І знають його не селом, а містечком.

Риба зі ставів, 1477 рік

6 червня 1477 року до львівського гродського суду прийшов шляхтич Микола Кердей «з Нижбірка». Він визнав, що продав двом львівським ремісникам, Матіяшкові й Лаврінові, стригалям сукна, спуск двох своїх ставів у Нижбірку. Спускати стави мали найближчої осені, а ціна була сорок марок. Половину Кердей уже взяв наперед, як записано, «завдатком».

Став тоді спускали раз на кілька років, рибу вибирали й везли на продаж. Улов зі ставів над Тайною купували наперед аж у Львові, майже за двісті кілометрів. Отже, стави були великі, а господарство над ними — давнє.

«Містечко Старий Нижбірок», 1480 рік

Через три роки той самий Микола Кердей, тепер «дідич Ориніна», стоїть перед львівським земським судом. У львівського міщанина Бенеша Гельбаша він купив тюк сукна на двадцять п'ять штук і мусить розрахуватися до Вознесіння волами, кожного вола рахуючи «за ціною, прийнятою між купцями». Якщо не розрахується, кредитор увійде у володіння заставою. А застава — «містечко Старий Нижбірок, і став, і млин, збудовані під цим містечком».

Тобто 1480 року Старий Нижбірок був містечком (латиною opidum) зі ставом і млином. Довідники про це не пишуть. А саме слово «Старий» означає, що вже тоді був і інший, новий Нижбірок. Можливо, теперішній Нижбірок, але прямого запису про нього з тих років ми не знайшли, тож це лише висновок із назви.

Як ми знаємо, що це наш Нижбірок

Назва Niczborg, Nieczbork чи Niżborg у Галичині й на Поділлі єдина: «Географічний словник Королівства Польського» знає лише Новий і Старий Нижбірок над Тайною, і більше ніде. Рід Кердеїв і далі писався від цього місця: 1511 року король дозволив Сигізмундові Кердею «з Нечборка» викупити королівське село Буцнів у теребовлянського старости.

1564 року податковий реєстр Теребовлянського повіту записує «Нєчборк» уже як село двох власників: у частці Крампського 18 селянських господарств, у частці Оріховського 14 господарств, священик, четверо загородників і двоє ремісників. Про містечко там не сказано нічого.

Що лишається відкритим

Ми не знаємо, коли і чому Старий Нижбірок перестав бути містечком: чи після татарських спустошень кінця XV — початку XVI століття, які добре видно в сусідніх Буцневі й Теребовлі, чи писар 1564 року просто про це не згадав. Не знаємо й того, де саме стояли стави 1477 року й млин 1480-го.

Можливо, відповідь збереглася в назвах полів, урочищ і старих гребель над Тайною. Ті, хто їх пам'ятає, можуть знати більше, ніж документи.

Джерела

• Akta grodzkie i ziemskie, т. XVII (Львів, 1901), с. 440, № *3656 (львівський гродський суд, 6.06.1477).
• Akta grodzkie i ziemskie, т. XV (Львів, 1891), с. 511, № *4041 (львівський земський суд, 1480).
• Matricularum Regni Poloniae summaria, ч. IV, т. 1 (Варшава, 1910), с. 72, № 1217 (3.07.1511).
• A. Jabłonowski, Źródła dziejowe, т. XVIII, ч. 1 (Варшава, 1902), с. 99: реєстр Теребовлянського повіту 1564 року.
• Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, т. VII (Варшава, 1886), с. 168–169, гасла «Niżborg Nowy» і «Niżborg Stary».

© 2026 Вадим Ратинський. Усі права захищено. Дослідження, текст і переклади на цій сторінці можна копіювати чи передруковувати лише з дозволу автора. Щоб отримати дозвіл, напишіть на hello@ukrainianhomecoming.com.