Трійця під Арламовом: Ходор «зі Святої Трійці» 1437 року

Запис, як його надруковано

Chodor de Swyatatroycza condempnavit ipsum alias zdawa, pro quo ipsum citavit, videlicet pro eo, quod ipsum violenter in domo ipsius percussisti et duo vulnera cruentata sibi intulisti et ipsum captivasti et in domum tuam duxisti et ipsum serasti tribus seris, in quo ipsum dampnificasti veluti quinque marcis. Et dominus ipsius Waszco stat pro pena sua penes ipsum pro pena.

Українською

Ходор зі Святої Трійці виграв проти нього заочно, «здавою», справу, за яку його позвав, а саме за те, що ти силоміць побив його в його домі й завдав йому дві криваві рани, узяв його в полон, повів до свого дому й замкнув на три замки, чим завдав йому шкоди на п'ять гривень. А пан його, Васько, стоїть при ньому щодо кари.

Село, якого вже немає

Там, де Ямнинка впадає у Вяр, під Арламовом, стояло велике село Трійця. Після війни його мешканців виселили, а дерев'яну церкву Святої Трійці 1763 року знищили 1972-го, коли місцевість перетворили на урядовий мисливський осередок. Польська Вікіпедія й «Географічний словник» знають церкву й власників XIX століття. Давнішої дати вони не подають.

Перемиські судові книги знають це село на понад триста років раніше, під повною назвою: Свята Трійця.

Ходор, замкнений на три замки, 1437 рік

28 жовтня 1437 року, у день апостолів Симона й Юди, перемиський земський суд розглядав справу Ходора «зі Святої Трійці». Відповідач не з'явився, тож Ходор виграв заочно. Але писар зберіг текст позову, зверненого просто до кривдника: ти силоміць побив його в його ж домі, завдав йому дві криваві рани, взяв у полон, повів до свого дому й замкнув «на три замки».

Шкоду Ходор оцінив у п'ять гривень. За кару при ньому став його пан — Васько. Імені нападника запис не називає.

Хто такий пан Васько

Відповідь дає запис від 12 серпня 1443 року. Четверо рідних братів, дідичі з Риботич — Іван, Юрій, Васько й Олександр — тоді ділили батьківщину. Серед іншого вони домовилися, що люди Івана можуть пасти худобу «в усіх лісах Васька, які він тримає при Риботичах і при селі Свята Трійця». Отже, 1443 року Свята Трійця була селом Васька з Риботич.

Пан Васько 1437 року — найпевніше, той самий Васько Риботицький. Прямо цього ніде не написано: їх пов'язують ім'я, час і місце.

Трійця в риботицькому ключі

Далі назва коротшає: «Troycza». 1469 року Рафал з Риботич дає опікунам сиріт право ввійти в свої маєтки: «Риботичі, Сіракосьці, Трійцю, Марунину Волю, Грозьову Волю». 1494 року при поділі ключа Трійця дістається судді Янові разом із містечком Риботичі. У податковому реєстрі 1515 року Трійця має 5½ лану, млин і попа.

Отже, у XV столітті село мало своїх людей, свого пана, ліси, а наприкінці століття — солтиса. Назву воно, мабуть, дістало від церкви Святої Трійці. Що церква стояла тут уже в XV столітті, — лише наше припущення, прямо записи про неї не кажуть.

Джерела

• Akta grodzkie i ziemskie, т. XIII (Львів, 1888), с. 48, № 609 (28 жовтня 1437); с. 144, № 2022 (12 серпня 1443).
• Akta grodzkie i ziemskie, т. XVIII (Львів, 1903), с. 16–17, № 102 (11 липня 1469); с. 351, № 2406 (30 вересня 1494).
• A. Jabłonowski, Źródła dziejowe, т. XVIII, ч. 1 (Варшава, 1902): реєстр Перемиської землі 1515 року.

© 2026 Вадим Ратинський. Усі права захищено. Дослідження, текст і переклади на цій сторінці можна копіювати чи передруковувати лише з дозволу автора. Щоб отримати дозвіл, напишіть на hello@ukrainianhomecoming.com.