Ясьонка 1446 року: кметі, що платили медом

Запис, як його надруковано

…dempta silva, que iacet inter silvam, que spectant ad civitatem Rzesszow et inter silvam Regalem Brathcowske et Mrowka et eciam demptis medonibus, quos solvunt kmethones de Iaszenka, quia isti kmethones solvunt propriis dominis ac si mellificia haberent in propriis silvis.

Українською

…за винятком лісу, що лежить між лісом, який належить до міста Ряшева, і королівським лісом Братковським та Мровлею, а також за винятком медів, які платять кметі з Ясьонки, бо ці кметі платять своїм панам так, ніби мали борті у власних лісах.

Село без дати

Стаття про Ясьонку в польській Вікіпедії не подає жодної дати з давньої історії села. Не знайшли ми її й на сторінці гміни Тшебовніско.

Тим часом Ясьонка є в перемиських судових книгах середини XV століття. Перемиська земля сягала тоді аж під Ряшів, а для околиць Переворська й Ряшева суд збирався на засідання в Переворську.

Троє братів на ім'я Ян

Власниками Ясьонки в 1440-х роках були троє рідних братів зі Старомєстя — давнього поселення під Ряшевом, тепер району міста. Усіх трьох звали Ян, і писар так їх і записував: «Iohannes, Iohannes et Iohannes». Вони були онуками Яна, львівського архієпископа, що помер 1436 року.

1 грудня 1446 року на засіданні в Переворську брати продали Старомєстя шляхтичеві Янові Якшанові з Желязної за 1700 гривень — разом із костелом, корчмами, млинами, бортями, ставами й третиною лісів. Дві речі з продажу вони вилучили.

Мед із чужих бортей

Перший виняток — ліс між лісом міста Ряшева й королівськими лісами Братковським і Мровлею. Другий — «меди, які платять кметі з Ясьонки». Писар пояснив, чому брати їх залишають собі: ці кметі платять своїм панам так, «ніби мали борті у власних лісах».

У середньовіччі мед брали насамперед із бортей, тобто з дупел диких бджіл у лісових деревах. Кметі з Ясьонки ходили до бортей у лісі, який от-от мав перейти до нового власника. Але данину медом вони платили давнім панам, і ця данина мала лишитися за братами. Так ми розуміємо цей запис, більше з нього не вичитати.

Звідки ми знаємо, що це та сама Ясьонка

Через три місяці, 2 березня 1447 року, один із братів записав дружині Олені посаг і віно на половині п'яти сіл: «Палікувки, Лонки, Тшебовніска, Ясьонки й Зачерня». Ці п'ять сіл лежать поряд і сьогодні, у гмінах Тшебовніско й Красне. Іншої Ясьонки в такому сусідстві немає.

Через пів століття, 1493–1494 року, той самий набір сіл — Тшебовніско, Зачерне, Лонка, Палікувка й Ясьонка в Переворському повіті — належав уже руському воєводі Янові з Пильчі.

Чого ми ще не знаємо

Ми не бачили першого тому «Історії Ряшева» («Dzieje Rzeszowa», 1994). Можливо, його автори ці записи знали. Якщо так, то це не відкриття, невідоме науці, а дата, яка не дійшла ні до Вікіпедії, ні до довідок гміни.

Не знаємо ми й того, наскільки старе саме село. Запис 1446 року говорить про кметів, які давно платять данину. Отже, Ясьонка існувала раніше, але наскільки — книги не кажуть.

Джерела

• Akta grodzkie i ziemskie, т. XIII (Львів, 1888), с. 220, № 3058 (1 грудня 1446).
• Там само, с. 248, № 3462 (2 березня 1447).
• Akta grodzkie i ziemskie, т. XIX (Львів, 1906), № 509 і 529 (1493–1494).

© 2026 Вадим Ратинський. Усі права захищено. Дослідження, текст і переклади на цій сторінці можна копіювати чи передруковувати лише з дозволу автора. Щоб отримати дозвіл, напишіть на hello@ukrainianhomecoming.com.