До змісту
Українська

Якщо село тепер у Польщі

Метрики в Польщі. Родичі — в Україні.

Якщо ваш прадід виїхав із лемківського села до Пенсильванії чи Манітоби до 1914 року, запис про його хрещення лежить у польському архіві, і нижче ми розповімо, як прочитати його без нас. Але він мав братів і сестер, які лишилися. Їхніх онуків 1945 року посадили в потяг, і дуже багато з них зійшли з нього на Тернопільщині й Львівщині. Вони привезли з собою прізвище, пам'ять про село, а часом і фотографії, які ваша гілка родини надсилала додому. Ця половина пошуку — наша.

Депортацій було дві, а знають здебільшого лише другу

Акція «Вісла» навесні 1947 року розкидала близько 140 000 людей по півночі й заходу Польщі, і саме ця назва живе в пам'яті діаспори. Це була друга хвиля. Перша була більша: за угодою від вересня 1944 року між новим польським урядом і радянською Україною у 1944–1946 роках на схід переселили близько 480 000 українців. У деяких повітах Лемківщини й довкола Сянока більша частина українського населення виїхала ще до початку «Вісли»; «Вісла» забрала тих, кому вдалося лишитися.

Перші транспорти йшли далеко — на Донбас, у степ під Херсоном і Миколаєвом, — і гірські родини жити там не змогли. За рік-два багато хто власним ходом повернувся на захід, так близько до дому, як дозволяв кордон, і осів у селах Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської областей — дуже часто в хатах, які щойно змушені були покинути польські родини. Тому лемківське прізвище сьогодні трапляється в селі під Тернополем, яке до 1945 року не мало жодної лемківської історії.

Де записи вашого емігранта — і для них ми вам не потрібні

Греко-католицькі парафії Лемківщини належали до Перемишльської єпархії, і їхні метрики лишилися в Польщі. Основний масив — архів греко-католицького єпископства, що зберігається в Державному архіві в Перемишлі; ще частина — у державних архівах у Сяноку, Ряшеві й Новому Сончі, а давніші матеріали — в AGAD у Варшаві. Значну частину відскановано, і читати її онлайн можна безкоштовно, а багато парафій польські волонтери проіндексували за прізвищами.

До Польщі ми не їздимо і не продаватимемо вам пошук, який ви можете зробити самі. Якщо вашій справі більше нічого й не треба, безкоштовна оцінка так і скаже — і вкаже потрібний архів. Для словацького боку гір — Пряшівщини — метрики лежать у словацьких державних архівах, і більшість із них відзнято й безкоштовно доступна на FamilySearch.

Єдиний документ, що веде до живих родичів

Кожну родину, переселену в 1944–46 роках, внесли до списку: голова господарства і всі, хто жив під тим дахом, із віком, село, яке вони покинули, що вони там залишили і місце, де їх поселили. Списки вели переселенські органи, а тепер вони лежать у державних архівах тих областей, які приймали ці родини.

Для генеалога це незвичний рід документа. Парафіяльна метрика веде назад, до померлих. Переселенський список веде вперед: він називає село в Україні, куди 1945 року прибула родина брата вашого діда, а в селі люди переїжджають мало. Прізвище зазвичай досі на воротах — і напевно на цвинтарі.

Чому прізвище треба писати двічі

У ваших документах прізвище стоїть у польському чи американському написанні — Chomiszczak, Homishak. В українських списках воно записане кирилицею, як Хомищак або Хомишак, рукою радянського писаря, який чув його на слух. Індекс не відповідає на написання, якого йому не дали, і саме на цьому місці більшість пошуків зупиняється з висновком, що нічого немає. Те саме із селом: список може подавати його в українській формі, у польській або в тій, яку зробив із нього писар у Донецьку.

Наш безкоштовний пошук села знає, що польське, німецьке чи англійське вухо зробило з лемківською назвою, і дає форми, за якими варто шукати.

Що ще можна знайти в селі, де вони осіли

Могили переселеного покоління — часом із місцем народження, викарбуваним на камені, бо люди хотіли, щоб було відомо, звідки вони. Церква чи каплиця, яку прибулі збудували або перебрали. У багатьох селах — лемківське товариство, музейна кімната, щорічна зустріч. І люди, яким за вісімдесят, які дітьми їхали в тому транспорті й можуть сказати, які родини з якого села приїхали, — знання, ніде не записане, і доступним воно буде вже недовго.

Що робимо ми і скільки це коштує

Оцінка безкоштовна: напишіть нам прізвище, село в Польщі й усе, що родина каже про тих, хто лишився. Ми письмово скажемо, яка частина вашого пошуку — в Польщі й безкоштовна і чи варто відкривати українську половину.

Перевірка записів — $140: чи можна знайти родину в переселенських документах, де її поселили і які пізніші записи є для того місця, — письмова відповідь вашою мовою. День у селі, де вони осіли, — $290: цвинтар, прочитаний камінь за каменем, родини з вашим прізвищем знайдені й розпитані, церква, вулиця — усе сфотографовано й записано. Якщо там не знайдено нічого з вашої родини, половина повертається вам. Ми працюємо в Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській областях; про інші області — спершу запитайте.

Про що нас питають лемківські родини

Мій предок виїхав 1905 року. Навіщо мені список 1945-го?

Він виїхав; його брати й сестри — ні. Люди у списку 1945 року — це їхні діти й онуки, ваші троюрідні й чотириюрідні брати та сестри, і список каже, куди вони потрапили. Це ще й перевірка вашого власного дерева: господарство, записане 1945 року з віком кожного, можна звірити з хрещеннями, які у вас уже є, — і це показує, чи ту родину ви маєте в селі, де пів села носило одне прізвище.

Чи шукаєте ви в польських архівах?

Ні. Ми прямо кажемо, який польський архів зберігає вашу парафію і що вже є онлайн, і ця порада безкоштовна. Наша власна робота починається там, де родина перетнула кордон України.

Ми русини, а не українці. Чи це змінює те, де лежать записи?

Не змінює. Метрики фіксують обряд — греко-католицький, згодом інколи православний — і село, а не національність, а переселенські списки складали за селами. Хоч як називає себе ваша родина, папери лежать там само.

Чи стосується це бойківських родин або сіл довкола Перемишля і Ярослава?

Так. Угода 1944–46 років охоплювала всю смугу вздовж нового кордону — Лемківщину, західні бойківські села, Надсяння, Холмщину, — і такі самі списки є для всіх. Родини з околиць Перемишля й Любачева здебільшого поселили у Львівській і Тернопільській областях.

А якщо мої родичі там не хочуть, щоб їх знайшли?

Тоді ми даємо їм спокій. У селі ми питаємо відкрито, кажемо, хто питає і навіщо, а ім'я чи адресу передаємо лише тоді, коли людина на це погодилася. На практиці звичайна відповідь — кухонний стіл і коробка з фотографіями.

Напишіть нам прізвище і село в Польщі

Прізвище так, як ви його пишете, село і все, що родина каже про тих, хто лишився. Ми відповідаємо письмово протягом двох робочих днів: що є в Польщі й безкоштовно і чи є слід по цей бік кордону.

П'ять різних пошуків

Яка з цих історій — історія вашої родини?

Де лежать записи, залежить від того, що сталося з родиною, а не від того, де село сьогодні. Кожна з цих сторінок каже, через які архіви проходить ваша справа і яка її частина нічого не коштує.

У когось у селі під Тернополем на воротах ваше прізвище.

Їх переселили туди 1945 року із села, яке ваша родина покинула 1905-го. Напишіть нам прізвище й село, і ми безкоштовно скажемо, чи можна знайти список, який їх з'єднує.