Про нас
Я живу в Тернополі. Більшість цих сіл — за дві години від мого дому.
— Vadym Ratynskyi
Тернопіль стоїть посеред Галичини — краю, який між 1890-ми й 1930-ми виїжджав до Канади, Штатів, Бразилії та Аргентини. Цілком імовірно, що корабельний список із прізвищем вашої родини починається десь за пів дня дороги від місця, де я зараз сиджу. Половина тих сіл сьогодні — це двадцять хат і цвинтар, що заростає травою, а мешканцям, які ще пам'ятають прізвища тих, хто поїхав, під дев'яносто.
Через десять років питати буде нікого. Саме тому я роблю це зараз, а не колись.
Я не історик і не турагент. Шістнадцять років я викладаю й досліджую в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя, і тема в мене вузька: як виживають підприємства сфери послуг у сільських громадах України. Я доктор економічних наук, і докторська дисертація в мене рівно про це. Простіше кажучи: села, які я вивчаю фахово, — це ті самі села, куди я поїду заради вас. Я знаю, чому вони порожніють, які дороги проїзні в березні і як поставити питання в сільраді так, щоб на нього відповіли.
Чому я це роблю
Це почалося не з родинної легенди. Немає прадіда-емігранта, чиї листи я знайшов на горищі, і вигадувати його для такої сторінки я не буду. Це почалося з польової роботи. Шістнадцять років моє дослідження водить мене по селах на двісті людей — питати, чому зачинилася крамниця, чому зачинилася школа, чому їде молодь. І майже в кожному такому селі є жінка вісімдесяти з чимось років, яка, щойно розлито чай, починає перелічувати родини, що поїхали до Канади.
Я чув ці прізвища роками, поки не зрозумів простої речі: по той бік океану хтось шукає саме їх — і не може приїхати запитати. Ось і все. Я випадково опинився з того боку океану, де відповіді ще існують, і де їх тримають у голові люди під дев'яносто. Це не одна бізнес-ідея з кількох, які я розглядав. Це єдине, до чого я стою досить близько, щоб зробити.
Звідки я
Тернопіль і села навколо нього. Мій рід залишився; ваш поїхав. Це дві половини одного розриву — і саме тому ця сторінка взагалі може існувати: хтось мусив зостатися в межах дороги до метричної книги. У 2022 році дуже багато людей поїхали з цієї країни. Я досі тут, і робота тут.
Тому Галичина для мене не бренд спадщини й не рядок у брошурі. Це місце, де я заливаю пальне, де знаю, яка сільрада відповідає на телефон і яка дорога до якого цвинтаря в березні стає глиною. Коли у вашому документі написано Zloczow, Tarnopol або Brzezany, я не шукаю це на карті вперше — найімовірніше, я там уже бував у справі, що не мала до генеалогії жодного стосунку.
Пам'ять майбутнього
За десять років до того, як усе це стало бізнесом, я заснував у Тернополі громадську організацію «Пам'ять майбутнього». Її зареєстрували 17 серпня 2016 року, я досі її очолюю, і робота в неї вузька: ми фіксуємо спадщину, яку скоро втратимо. Фотограмметрія сакральної скульптури XVIII–XIX століть, пам'ятників, інтер'єрів. Частина цієї роботи йшла разом із Національним заповідником «Замки Тернопілля» — святі, апостоли, ангели, Богородиця.
З цього випливають дві речі, і обидві стосуються вас. Перша — дата. Я фотографую й обмірюю церкви та могили з 2016 року, без оплати, і державний реєстр може підтвердити, коли я почав. Це не бізнес, який я придумав, побачивши, що в діаспори є гроші.
Друга — спроможність, якої в цьому ремеслі немає ні в кого. Та сама зйомка, якою фіксують бароковий вівтар, фіксує надгробок ваших прадідів. Фотограмметричне сканування прочитує напівстертий напис краще, ніж око біля огорожі, — і в результаті у вас не просто фотографія, а модель, яку ваші онуки відкриють на телефоні, коли камінь уже дощі доїдять. Якщо захочете тримати це в руках — модель можна надрукувати.
Друга половина роботи
Наука нікого нікуди не везе. П'ятнадцять років я також працював у маркетингу міжнародних компаній — Auchan, OKKO, Carlsberg, — де відповідав за бюджети й регіональну логістику по заходу України. У 2020-му відкрив у Тернополі два власні ресторани й відтоді щодня приймаю гостей. Це має цілком практичне значення: коли ви приїдете, вас зустріне людина, для якої гостинність — щоденна робота, а не менеджер, який передасть вас підряднику.
Усе це можна перевірити
Ця сторінка просить вас довірити незнайомій людині чималі гроші й подорож до країни, де йде війна. Тому нічого тут не лишилося просто словами — кожен рядок вище має публічний слід, і ось де його прочитати:
- Google Scholar
Публікації, цитування і співавтори — зокрема мої роботи про маркетингове забезпечення туризму й економічну безпеку туристичних регіонів.
- Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Запис про мене в університетській бібліотеці: монографії, підручники й статті — від самої установи, а не з моїх слів.
- Організація в державному реєстрі
«Пам'ять майбутнього» — код 40750930, зареєстрована 17 серпня 2016 року, і хто її очолює. Це державний реєстр, а не мої слова.
- Сайт організації
«Пам'ять майбутнього» — що вона робить, чим обладнана й що вже зафіксовано. Реквізити на сайті збігаються з державним реєстром вище.
Якщо щось тут не збігається з тим, що ви знайдете, напишіть і спитайте. Я радше відповім на незручне питання, ніж лишу вас із сумнівом.
Що я обіцяю — і чого не обіцяю
Я обіцяю ось що. Я скажу вам правду про те, що можна знайти, а що ні, — до того, як ви заплатите. Я поїду в село сам. Ви не проведете в Україні жодної години на самоті. І ви знатимете, куди пішли кожні сто доларів ваших грошей.
Я не обіцяю, що ми знайдемо все. Частина архівів згоріла у двох війнах. Частина метричних книг зникла за радянських часів. Частини сіл більше немає. Якщо ваша справа безнадійна, я скажу це вже в першій відповіді й не візьму грошей. Так буває приблизно з однією справою з десяти, і я радше втрачу замовлення, ніж вашу довіру.
Я не агенція. Тут немає офісу з менеджерами. Коли ви пишете — відповідаю я.
Хто працює зі мною
Роботу я роблю сам — читальні зали, села, камера. Коли справі потрібен хтось іще — скажімо, водій чи перекладач у подорожі, — я залучаю людей, яких особисто знаю багато років. Нікого я не наймаю «з інтернету».
Як зі мною зв'язатися
Напишіть мені на hello@ukrainianhomecoming.com — англійською, українською, польською, португальською, іспанською або російською. Я нічого не продаватиму. Просто скажу, що реально знайти про вашу родину і скільки це коштуватиме.
Решта драбини
Почати можна з будь-якого щабля і зупинитися після будь-якого.
Почніть із запиту. Це нічого не коштує.
Ви пишете нам прізвище і те, що знаєте. Ми чесно відповідаємо: що можна знайти, чого не можна і скільки це коштуватиме саме у вашому випадку. Без оплати й зобов'язань.