До змісту
Українська

Безкоштовно · Без реєстрації

Архів вам відповість. Але не на лист англійською.

Українські державні архіви приймають письмові запити від будь-кого і з будь-якої країни. Родини зупиняє не архів — а незнання, який саме з них тримає метрики, і невміння скласти запит у формі, якої чекає українська установа. Заповніть, що знаєте. Отримаєте лист українською, готовий до відправлення.

Як воно, на вашу думку, писалося в Україні, якщо знаєте, — або як пишеться зараз.

Проміжок цілком годиться і кращий за вгаданий один рік. Архіви шукають за періодом.

Звідки походить родина. Якщо у вас є лише написання із суднового маніфесту — вкажіть його: лист прямо зазначить, що написання непевне, і це набагато краще, ніж вгадане село.

Імена, ім'я батька, рік виїзду, парафія, номер будинку, що пам'ятав хтось із рідних. Кожна з цих деталей звужує пошук — а архів рахує саме час, витрачений на пошук.

Воно стане під листом. Нічого з цього не надсилається ні нам, ні комусь іншому.

Не знаєте, чого просити в архіву?

Відповідь зазвичай готова за півхвилини, іноді трохи довше. Не закривайте вкладку — щойно буде готова, вона з'явиться нижче.

Введене тут передається мовній моделі, щоб скласти лист, і в нас не зберігається — копії не лишається, і ми цього не бачимо. Результат з'являється лише на вашому екрані.

Чому лист важить більше за адресу

Український державний архів відповідає на письмові запити громадян, зокрема з-за кордону, і робить це за процедурою: запит має називати особу, місце й період так, щоб архівіст знав, які саме справи піднімати. Запит на кшталт «усе, що є про родину Мельників» опрацювати неможливо — він повертається з відмовою, а не з пошуком.

Друга стіна — мова. Працівники ведуть діловодство українською; листування англійською радше відкладають, ніж перекладають, а машинний переклад генеалогічного запиту губить саме ті слова — парафія, метрична книга, фонд, — які пояснюють архівістові, чого від нього хочуть. Лист у правильному регістрі — це різниця між пошуком і знизуванням плечима.

Третя — хто що тримає. Церковні метрики Галичини поділені між історичним архівом у Львові, обласними архівами та АГАД у Варшаві, де лежить чимало греко-католицьких парафіяльних книг, які так і не повернулися на схід. Закарпатські документи — у Береговому й частково в Угорщині, буковинські — у Чернівцях і частково в Румунії. Лист не туди коштує місяця.

А дещо вже викладене онлайн і безкоштовне. Львівський і київський історичні архіви публікують оцифровані описи й скани; польські фонди шукаються через szukajwarchiwach. Перевірка там першою може закрити питання за вечір замість сезону — тому у відповіді нижче спершу сказано, де подивитися, і лише потім, куди писати.

Безкоштовно · Без реєстрації

Пошук села

Впишіть назву так, як вона стоїть у корабельному списку чи на надгробку, — і отримаєте села в Україні, які вона найімовірніше означає сьогодні: область, старі австрійські, польські й угорські написання, а також архів, де мають бути метричні книги.

Читач метрик

Сфотографуйте сторінку метричної книги — отримаєте транскрипцію і переклад рядок за рядком: імена, дати, скорочення священника і чесну позначку там, де чорнило перемогло.

Інструменти

Кожен відповідає на питання, з якого починається будь-який родинний пошук: як це село називається тепер, що написав священник 1878 року, як попросити архів мовою, якою він відповідає. Працюють на мовній моделі, нічого не коштують, не питають пошти й нічого не зберігають.

Якщо відповідь прийде українською — перешліть її нам.

Архіви відповідають українською, часто сканом машинописного листа, іноді з рахунком за послугу. Ми такі листи читаємо, а коли листом справу не вирішити — йдемо в читальний зал особисто. Напишіть нам село й прізвище, і ми чесно скажемо, що збереглося і скільки коштувало б це з'ясувати. Перша оцінка безкоштовна.