До змісту
Українська

← Усі відкриття

Наші архівні відкриття

Звєнчиця 1450 року: сорок імен мешканців

Звєнчиця · місто Ряшів, Підкарпатське воєводство, Польща

Район Ряшева на дорозі до Чудця, до 2008 року село

Польська Вікіпедія починає історію Звєнчиці з татарського набігу 1672 року. А в лютому 1450 року переворський суд записав поділ села між трьома братами — і поіменно назвав близько сорока його господарів.

Дослідження і текст: Вадим Ратинський

У записі
5 лютого 1450
Зазвичай пишуть
1672
Різниця
на 222 роки раніше
Друкований латинський запис № 4231 зі списком імен кметів зі Swanczicza
Запис № 4231, засідання в Переворську, 5 лютого 1450 року

Запис, як його надруковано

Nobil. Raphael, Nicolus et Iohannes fratres germani filii Iohannis Golwchowski de speciali consensu patris … talem inter se fecerunt divisionem in bonis suis Swanczicza et Wola Swancziska … cum kmethonibus Yakel, Lech, Myszs, Stasek, Brudni, Royowiczi, Pechowicz, Sywthka, Rathayowicz, Pyenek, Pisczadlo, Ppheta, Czarnocha, Kvna, Coszel…

Українською

Шляхетні Рафал, Миколай і Ян, рідні брати, сини Яна Голуховського, за особливою згодою батька … так поділили між собою свої маєтки Звєнчицю й Волю Звєнчицьку … з кметями: Якель, Лех, Миш, Стасек, Брудний, Роєвич, Пехович, Світка, Ратаєвич, Пєнек, Пищало, Пфета, Чарноха, Куна, Кошель…

Село без середньовіччя

Звєнчиця сьогодні — південно-західний район Ряшева. Остаточно її приєднали до міста 2008 року, а доти це було село гміни Богухвала. Польська Вікіпедія не подає з її історії нічого давнішого за 1672 рік, коли село спустошили татари. «Географічний словник Королівства Польського» описує лише Звєнчицю XIX століття.

У XV столітті Ряшів і навколишні села належали до Переворського повіту Перемиської землі, а їхні справи розглядали на засіданнях у Переворську. У цих книгах Звєнчиця є — і рано.

Перша згадка: весна 1443 року

На засіданні перед 29 квітня 1443 року Фал із Пелнатич позвав «Яна зі Звєнчиці». Відповідач передав, що хворий, і справу відклали. Це найдавніша знайдена нами згадка про Звєнчицю — на 229 років старша за дату у Вікіпедії.

Хто такий цей Ян, підказує запис через сім років: найпевніше, це Ян Голуховський, батько трьох братів із запису 1450 року. Прямо запис цього не каже.

Поділ 5 лютого 1450 року

У четвер 5 лютого 1450 року перед судом у Переворську стали троє рідних братів, Рафал, Миколай і Ян, сини Яна Голуховського. Батько прийшов разом із ними й дав «особливу згоду», щоб вони поділили між собою «свої маєтки Звєнчицю й Волю Звєнчицьку».

Рафалові й Миколаєві разом дістався двір з усіма полями, дім, комора, фільварок, став «перед ворітьми» і п'ятнадцять кметів: Якель, Лех, Миш, Стасек, Брудний, Роєвич, Пехович, Світка, Ратаєвич, Пєнек, Пищало, Пфета, Чарноха, Куна й Кошель. У Волі вони отримали шістьох господарів: Масьову, Якуба Дригульця, Якуба Любаня, Микульця, Кушовича й Залесного.

Янові дісталися інші кметі з полями: Пищек, Ядро, Свах, Собек, Борщ, Томаш Кравець, Чиж Покивка, Курек, Дунай, Герей, Пьотрек, Крук, Пшонка, Ордих, Кость Загорода, Гесь Ріг, Міхонь, Мацеясек, Михайлівська і другий Ясько Михайлівський. Одне ім'я пошкоджене, видно лише закінчення «…ковка». Крім того, Ян отримав пусті лани «з обох боків».

Три стави й сорок імен

Окремо поділили воду. У селі було три стави. Став «перед ворітьми» двору дістався старшим братам, став «перед Михайлівським» — Янові, а третій, «що лежить посередині між двома іншими», розділили навпіл.

У записі поіменно названо близько сорока двох господарів. Серед них є жінки, Масьова й Михайлівська, — певно, вдови, що самі вели господарство. Багато імен звучать як прізвиська: Ядро, Крук, Дунай, Куна, Чарноха, Пшонка. Видно, як у середині XV століття з прізвиськ народжувалися прізвища. Для всіх, чиї предки походять зі Звєнчиці, це найдавніший відомий список її мешканців.

Що відомо, а чого ні

Адам Фастнахт у «Історико-географічному словнику Сяноцької землі» знає Рафала зі Звєнчиці з 1471 року. Отже, записи 1443 і 1450 років старші й за цю дату. Першого тому «Історії Ряшева» (1994) ми не бачили й не знаємо, чи знали його автори цей поділ.

Де лежала Воля Звєнчицька з шістьма господарями, ми не з'ясували. Можливо, це частина самої Звєнчиці, а можливо, одна із сусідніх «Воль».

Джерела

  • Akta grodzkie i ziemskie, т. XIII (Львів, 1888), с. 310, № 4231 (5 лютого 1450); с. 150, № 2105 (весна 1443).
  • A. Fastnacht, Słownik historyczno-geograficzny ziemi sanockiej w średniowieczu, т. 3 (Краків, 2002), гасло «Piotraszówka».
  • A. Jabłonowski, Źródła dziejowe, т. XVIII, ч. 1 (Варшава, 1902): реєстр 1515 року («Swyączycza, lan. 12»).

© 2026 Вадим Ратинський. Усі права захищено. Дослідження, текст і переклади на цій сторінці можна копіювати чи передруковувати лише з дозволу автора. Щоб отримати дозвіл, напишіть на hello@ukrainianhomecoming.com.

Ваша родина зі Звєнчиці?

Ці записи розповідають про панів і землю. Ваших предків значно ймовірніше знайти в метричних книгах парафій XVIII–XX століть, і для більшості сіл цього краю частина таких книг збереглася — в архівах України та Польщі. Перевірка записів за $140 скаже, що існує саме для вашого села, перш ніж ви заплатите за щось більше.

Наші архівні відкриття

Почніть із запиту. Це нічого не коштує.

Ви пишете нам прізвище і те, що знаєте. Ми чесно відповідаємо: що можна знайти, чого не можна і скільки це коштуватиме саме у вашому випадку. Без оплати й зобов'язань.