Гнатковичі й Дрогоїв: «Що я зробив, те зробив на своєму боці» (1437)

Запис, як його надруковано

Nicolaus de Nathkouicze attemptavit terminum contra nobilem Iohannem de Drohoyow, quia fodivit fossatham per lutum super ipsius parte et quia falcastravit gramina super Nicolai pratum. Dictusque Iohannes: quod feci, feci in mea parte. Nosque dedimus illis ducere et docere graniciebus; ut debent docere in quatuor septimanis.

Українською

Миколай з Натковичів ставав до терміну проти шляхетного Яна з Дрогоєва, бо той прокопав рів через болото на його боці й скосив траву на Миколаєвому лузі. А згаданий Ян [сказав]: що я зробив, те зробив на своєму боці. Ми ж дали їм провести й показати межі; мають показати протягом чотирьох тижнів.

Натковичі, тобто Гнатковичі

У XV столітті Гнатковичі писали без початкового «Г»: Nathcouicze, Natkowycze. Що це те саме село, знав уже видавець «Актів гродських і земських»: у покажчику до VII тому він відсилає «Hnatkowicze — дивись Natkowicze». А натковицькі шляхтичі сперечаються саме з тими, з ким і мали б: з найближчими сусідами.

Уперше село з'являється 26 березня 1436 року, коли серед свідків позики в перемиському суді названо «пана Яна з Натковичів». Це найдавніша відома нам згадка про Гнатковичі.

Рів через болото, 8 липня 1437 року

Улітку 1437 року між Натковичами й Дрогоєвом почалася справжня війна за межу. 8 липня Миколай з Натковичів позвав шляхетного Яна з Дрогоєва: той «прокопав рів через болото на його боці» і «скосив траву на Миколаєвому лузі».

Відповідь Яна писар записав майже дослівно: «Що я зробив, те зробив на своєму боці». Суд не став вирішувати, хто правий. Він дав сторонам чотири тижні, щоб «провести й показати межі».

Вісімдесят беріз і п'ять дубів, 1438 рік

Межу, видно, так і не погодили. 24 лютого 1438 року вже Ян з Дрогоєва виступив позивачем проти Будка з Натковичів: «Ти і твої кметі в'їхали в мій гай, обмежений копцями, і вирубали мені вісімдесят беріз і п'ять дубів» — і возний, судовий урядник, це оглянув.

Представник Будка відклав справу, пославшись на хворобу. У тому самому записі згадано ще двох волів і три сокири. Хто кого скривдив більше, з книги не дізнатися. Вона зберегла лише саму суперечку — і слово «Brzoz», записане по-польськи серед латини.

Що з цього випливає

Польська Вікіпедія не знає жодної дати для Гнатковичів, а історію Дрогоєва починає з народження Станіслава Дрогоєвського 1529 року. Перемиська земська книга дає Гнатковичі 1436 року й Дрогоїв 1437-го — а разом із датами й людей: Миколая, що боронив свій луг, і Яна, що «зробив на своєму боці».

Чи знають ці записи місцеві монографії, ми не перевіряли. До Вікіпедії вони не дійшли.

Джерела

• Akta grodzkie i ziemskie, т. XIII (Львів, 1888), с. 41, № 477 (8 липня 1437); с. 59, № 790 (24 лютого 1438); с. 6, № 34 (26 березня 1436).
• Akta grodzkie i ziemskie, т. VII (Львів, 1878), покажчик: «Hnatkowicze v. Natkowicze».

© 2026 Вадим Ратинський. Усі права захищено. Дослідження, текст і переклади на цій сторінці можна копіювати чи передруковувати лише з дозволу автора. Щоб отримати дозвіл, напишіть на hello@ukrainianhomecoming.com.