Білявинці над Стрипою: 1469 рік, а не мапа Боплана 1650-го

Запис, як його надруковано

Litere domini Jacobi Buczaczki. Produxit literam Mtis cum sigillo super villa Podhaycze, Muzylow, Bozykow, Byalowincze, Thelacze, juribus salvis etc, servicium cum quinque hastis et decem sagittariis. Facultas locandi oppidum in Podhaycze, item jus theutonicum in villa Podhaycze.

Українською

Грамоти пана Якова Бучацького. Показав грамоту Його Королівської Милості з печаткою на село Підгайці, Мужилів, Божиків, Білявинці, Теляче, із застереженням прав тощо; служба — п'ятьма списами й десятьма лучниками. Дозвіл осадити місто в Підгайцях, а також німецьке право в селі Підгайці.

Перша згадка — на мапі?

Про Білявинці над Стрипою Вікіпедія пише, що село позначене на мапі Поділля Ґійома де Боплана 1650 року, «що можна вважати першою відомою письмовою згадкою». Мапа — добре джерело, але далеко не найстаріше.

Грамота Якова Бучацького, 1469 рік

Навесні 1469 року королівські урядники перевіряли на Русі грамоти, якими шляхта доводила свої права на маєтки. Пан Яків Бучацький показав «грамоту Його Королівської Милості з печаткою» на села Підгайці, Мужилів, Божиків, Білявинці й Теляче. Служити з них королю він мав п'ятьма списами й десятьма лучниками. Там само записано дозвіл «осадити місто в Підгайцях» на німецькому праві.

Коли видано саму грамоту, ревізори не записали. Тож 1469 рік — найпізніша можлива дата, а насправді Білявинці можуть бути й старші.

1578 рік: «усі спалені татарами»

Через сто з лишком років Білявинці з'являються в податковому реєстрі Галицького повіту, і знову разом із Підгайцями. Рядок звучить як вирок: «Села, що належать до міста Підгайців. Усі спалені татарами». Далі — перелік без жодних чисел: Старі Підгайці, Летятин, Криве, Петликівці, Білявинці, Литвинів, Божиків, Волощизна, Новосілка, Сілка, Теляче, Мужилів, Рудники.

З погорілих сіл податку не брали, тому й рахувати лани не було потреби.

Як ми знаємо, що це наші Білявинці

Інших сіл з такою назвою в Галичині нема. Обидва документи ставлять Білявинці в підгаєцький маєток Бучацьких разом із тими самими сусідами, Мужиловом, Божиковом і Телячим, а 1578 року — поруч зі Старими Петликівцями, де в XIX столітті була парафія Білявинців.

Дивує лише відстань: Білявинці лежать над Стрипою, кілометрів за двадцять від Підгайців, тоді як решта сіл ключа тулиться довкола міста. Мабуть, Білявинці з Петликівцями були віддаленою частиною маєтку, але це наше припущення.

Джерела

• A. Jabłonowski, Źródła dziejowe, т. XVIII, ч. 1 (Варшава, 1902), додаток «Lustratio an. 1469», «Terra Galiciensis», с. 39.
• Там само, с. 91: реєстр Галицького повіту 1578 року.
• Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, т. I (Варшава, 1880), гасло «Bielawińce».

© 2026 Вадим Ратинський. Усі права захищено. Дослідження, текст і переклади на цій сторінці можна копіювати чи передруковувати лише з дозволу автора. Щоб отримати дозвіл, напишіть на hello@ukrainianhomecoming.com.