Торки 1463 року: сини королівського конюха судяться за голову батька

Запис, як його надруковано

Brodka. Iwan, Fyed, Hrynyecz filii olim Masch de Torky Subagazones Regales proposuerunt super provid. Iwan Brodka de ibidem pro capite patris ipsorum olim Masch et pro domesticis rebus…

Українською

Бродка. Іван, Федь і Гринець, сини покійного Маша з Торків, королівські підконюші, виступили проти обачного Івана Бродки звідти ж за голову свого батька, покійного Маша, і за домашні речі…

Село королівської стайні

«Географічний словник Королівства Польського» пише, що Торки належали до королівських маєтків у Медиці, а їхні мешканці мали доглядати королівську стадніну в Медиці. Лише близько 1560 року їм наказали платити чинш і відробляти звичайні повинності. Польська Вікіпедія подає для Торків тільки 1589 рік.

Запис 1463 року показує цю службу зсередини. Синів убитого Маша в ньому названо «Subagazones Regales» — королівськими підконюшими.

Суд за голову батька, червень 1463 року

Іван, Федь і Гринець, сини покійного Маша з Торків, позвали Івана Бродку з того самого села «за голову свого батька» і за домашні речі, які Бродка забрав «після вбивства їхнього батька». «Голова» в давньому праві — це головщина, відшкодування за вбиту людину.

Бродка відповів: «Панове судді, за цю голову Маша й за ці домашні речі я вже оборонився правом перед їхнім стриєм Іваном Спаковичем і перед ними самими, перед паном бургграфом Суліковським, у тому самому гродському суді. Я готовий до тієї самої старої книги». Брати відповіли: «Ми теж хочемо до книги — тієї, що за пана Славського записана три роки тому».

Суд читає дві книги

Суд наказав прочитати обидві. У давнішій, з часів бургграфа Суліковського, знайшли, що Бродка справді оборонився від голови Маша перед його братом Іваном Спаковичем і перед синами Іваном, Федем і Гринем. У новішій, з часів Славського, знайшли, що синам нічого не присуджено, а справу відіслано до старости.

Бачачи, що Бродка виграв раніше, суд визнав його вільним від голови й від домашніх речей. Така звірка двох книг — рідкісний образ того, як середньовічний суд працював із власним архівом.

Що з цього випливає

Торки були селом королівських конюхів уже в середині XV століття, понад сто років до 1589-го, з якого Вікіпедія відлічує їхню історію. Запис зберіг і імена всієї родини: Маш, його сини Іван, Федь і Гринець, їхній стрий Іван Спакович — і сусід Іван Бродка.

Хто і як убив Маша, запис не каже. На тій самій сторінці фігурує ще «Лець, королівський конюх із Батич»: довкола Перемишля було кілька сіл, мешканці яких служили при королівських конях.

Джерела

• Akta grodzkie i ziemskie, т. XIII (Львів, 1888), с. 411, № 5177–5178 (13 червня 1463).
• Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, т. XV, ч. 2, гасло «Torki».

© 2026 Вадим Ратинський. Усі права захищено. Дослідження, текст і переклади на цій сторінці можна копіювати чи передруковувати лише з дозволу автора. Щоб отримати дозвіл, напишіть на hello@ukrainianhomecoming.com.